ПРИТУПЛЯТИ, яю, яєш і ПРИТУПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИТУПИТИ, туплю, тупиш; мн. притуплять; док., перех.
1. Робити що-небудь тупішим, недуже гострим; трохи затуплювати. Гострі коси притупили.
2. перен. Послаблювати, робити не таким гострим, сильним (почуття і т. ін.). Кайдаші — яскраві образи затурканих, морально пригнічених і нещасних в особистому житті людей, у яких приватна власність поступово притупляв почуття людяності (Історія української літератури, I, 1954, 377); Доведено, що куріння послаблює у людини апетит, притуплює її смакові відчуття (Наука і життя, 7, 1957, 26); Занадто вже добре йшло все з самого початку. (А це й притупило почуття небезпеки) (Андрій Головко, II, 1957, 567);
// Робити менш сприйнятливим, нездатним нормально функціонувати. Я то здавна помічаю. Що та жолудь підла Притупля у сойок мозок, Наближа до бидла (Іван Франко, XIII, 1954, 327); Хоч роки їх [серце й очі] і притупили, Але це зовсім не біда (Максим Рильський, Поеми, 1957, 159);
// Робити не зовсім чітким, ясним (мислення, думки). Певно, вона багато спала. Може, весь оцей осінній день. Зайвий сон притомив її. Притупив думки (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 9);
// Зменшувати гостроту чого-небудь, інтенсивність, силу вияву чогось. Чайка підійшов до шафи з книжками, взяв том Леніна, розгорнув його на знайомому місці: «…розвиток демократизму не притуплює, а загострює класову боротьбу, яка в силу всіх результатів і впливів війни і її наслідків, доведена до точки кипіння» (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 173); В роки столипінської реакції царизм покладав великі надії на переселення селян. Царський уряд з допомогою переселення сподівався заглушити і притупити невдоволення селян, перекидаючи з Європейської частини Росії в Сибір та інші окраїни революційно настроєні елементи села (Історія УРСР, I, 1953, 636).