ПРИТУПЦЬОВУВАТИ

ПРИТУПЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без додатка, розм. Те саме, що притупувати. Сміятися йому хочеться. І то ще як. Розповісти цілу історію цій малій [дівчині] і реготатися разом з нею так, щоб аж ногами притупцьовувати (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 36); Він забував про все, коли парубки і дівчата, заливаючись веселим сміхом, притупцьовуючи підборами, хвацько, гульвісно танцювали польку, збиваючи над возами хмару куряви (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 153); Гнатові теж свербіло потанцювати, але в нього ще боліла рука, тому він тільки притупцьовував ногами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 210).