ПРИТУ́П, у, чол. Ритмічне пристукування, удари ногою (ногами) об підлогу, землю. На 8-й такт виконуються три м’які «притупи» (Збірник українських народних танців, 1957, 5); Чільне місце в українській хореографії, особливо за останні двадцять років, зайняли дрібушечки (..пристук, стукалочки, стрибок на каблук.., притупи) (Народна творчість та етнографія, 3, 1968, 42).
ПРИТУП
Тлумачення слова