ПРИТУМА́НЮВАТИ, ює, недок., ПРИТУМА́НИТИ, нить, док., перех.
1. Трохи оповивати, огортати що-небудь туманом, димом, імлою і т. ін., роблячи його не зовсім видним;
// безос. Ой звечора дрібний дощ ішов, А к півночі притуманило, А к світові приморозило (Українські народні пісні, 1, 1964, 89).
2. перен. Робити що-небудь не зовсім ясним, чітким, виразним (про спогади, думки тощо).