ПРИТУ́ЛОЧОК, чка, чол. Зменш. до притулок 1. Не хата й не хлів, а холодна й димувата кузня! Стіни тонкі, скрізь на тебе дме. Ані притулочка (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 21); — Тепер ходімо до куми. Там у куми я собі притулочок маю (Марко Вовчок, VI, 1956, 286).
ПРИТУЛОЧОК
Тлумачення слова