ПРИТУ́ЛА, и, жін., діал. Приміщення для худоби або для інших господарських потреб, прибудоване до хати; прибудова. Хати були в садках, і, як у кожному селі, деякі.. були під білою бляхою і з засібними [добротними] господарськими будинками та прибудинками, а решта під солом’яною стріхою з одним сарайчиком, або притулою, часто без огорожі навіть (Ірина Вільде, III, 1968, 95); Навколо [гуцульської] хати з тилу і причілків прибудовувались притули, де тримали овець (Народна творчість та етнографія, 6, 1967, 48).
ПРИТУЛА
Тлумачення слова