ПРИТУ́Л, у, чол.
1. стол. З’єднання дерев’яних брусків торцями.
2. діал. Притулок. Довічний духу, ретязем не скутий, Свята свободо, сяюча крізь тьму! Хто весь, як ти, любовію натхнутий, Там притул твій, у серденьку тому (Павло Грабовський, I, 1959, 399).