ПРИТУХЛИЙ 1, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до притухнути1. * Образно. Розворуш наші груди холодні, Запали в них притухлий огонь, Щобрятунок знайшли ми з безодні, Не стояли в борні осторонь! (Павло Грабовський, I, 1959, 330); Пірнала, полоскалася [Нація], подовгу нерухомо лежала на воді.. Вже зовсім надвечір повернулась на берег. Трохи обсохла на притухлому сонці (Яків Баш, Надія, 1960, 157).
ПРИТУХЛИЙ 2, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до притухнути 2. Притухла риба.