ПРИТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТОРОЧИ́ТИ, рочу, рочиш, док., перех. Прив’язувати, прикріпляти тороками що-небудь (до сідла). Приторочити сакви коло сідла (Словник Грінченка); — Мені ж наша Лукія до сідла приторочила торбинку пшона, в олії смаженого, торбу тарані, сухарців, буханців… (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 293);
// розм. Взагалі прикріплювати або прив’язувати що-небудь до чогось. Плащ-палатку він приторочить до ранця. Туди ж покладе кілька буханок хліба (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 85).
ПРИТОРОЧУВАТИ
Тлумачення слова