ПРИТОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приторочити. Граф озирнувся на своїх супутників, глянув на приторочений до сідла Петровича порожній мішок (Олесь Донченко, III, 1956, 15); Біля сідел у хлопців приторочені величезні папуші жовтого кримського тютюну (Олесь Гончар, II, 1959, 441); Біля старого на підлозі стояла зелена скринька, зверху була приторочена пара стоптаних повстяків (Петро Панч, Синів.., 1959, 6).
ПРИТОРОЧЕНИЙ
Тлумачення слова