ПРИТОПУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без додатка. Те саме, що притупувати. По обіді Хома з церковним регентом ішов селом п’яний, як ніч, і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю: — Качайте мене, заплачу! (Олександр Довженко, I, 1958, 84); Пішла! Он як, пішла танцювати з Лигуном. А той вже вигинається та притопує, аж згорбився (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 14); Катя розмовляла з Козленком, а сама в такт танцю весь час притопувала ногою у міцному черевику (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 66).
ПРИТОПУВАТИ
Тлумачення слова