ПРИТО́ПТАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до притоптати. Здійснялися заходи, подиву варті: На риск нариваючись, вежі цистерн Стояли, неначе фортеця, на варті При межах не тричі притоптаних стернь (Леонід Первомайський, II, 1958, 324); Біля входу в бліндаж наперекір усьому густою зеленню пробивалася з притоптаної землі трава (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 367); * Образно. Хоч і знівечена лихом, притоптана голодними злиднями, отже, як прикрила Марина ті злидні доброю одежею,.. зовсім молодою Марина виглядає!.. (Панас Мирний, IV, 1955, 252);
// притоптано, безос. присудк. сл. Вони побачили, що цей слід притоптано ведмежими лапами (Микола Трублаїні, I, 1955, 171).
2. у знач. прикм. Який стерся від тривалого користування. Сірі штани в темну смужку на підтяжках, комбіновані черевики — чорний лак з сірою зеброю — на викривлених і притоптаних каблуках — так виглядало вбрання Герміни (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 206); Соснові сходи привели Нас на притоптані пороги У домик той, де жив Ілліч (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 5).