ПРИТОМЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ПРИТОМИ́ТИ, томлю, томиш; мн. притомлять; док., перех. Доводити до втоми (перев. неповної); утомлювати.. — Притомив коника, притомив другого, скажи ми, дівчино, що буде із сього: чи будеш моя, а чи ні, не в’яли серденька ти мені? (Українські народні пісні, 1, 1964, 514); Певно, вона багато спала.. Зайвий сон притомив її. Притупив думки (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 9).
ПРИТОМЛЯТИ
Тлумачення слова