ПРИТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притолочити. Пробуджувались од довгого сну бляклі, притолочені, прибиті хугами і морозами озимі (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 135); Вона незручно розкинулась на притолоченому снігу, що підтанув від її крові (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 656).
ПРИТОЛОЧЕНИЙ
Тлумачення слова