ПРИТЬМИ́ТИ, млю, миш; мн. притьмлять; док., перех., діал. Притьмарити. А ніч — матичорна. Прикриє, притьмить і приголубить (Мирослав Ірчан, II, 1958, 70); Жаль притьмив весь вид його, як дим Гіркий (Іван Франко, X, 1954, 200).
ПРИТЬМИТИ
Тлумачення слова