ПРИТЬМА, присл., розм. Те саме, що притьмом. Притьма забив чопа в бочку (Словник Грінченка); Увесь край дивувався, що які лицарі, які магнати залицялись за княгівну, а вона ні на кого не глянула, а.. миршавого і вже немолодого притьма покохала (Олекса Стороженко, I, 1957, 368).
ПРИТЬМА
Тлумачення слова