ПРИСИПАНИЙ

ПРИСИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до присипати. Уступили у хату.., долівка пісочком присипана (Панас Мирний, III, 1954, 323); Безсалий спіткнувся об стовпець, присипаний снігом, і хід приємних думок порушився (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 169); Застогнали санітарні машини, продираючись крізь обвалля й вогонь; забігали, заметушилися люди, розбираючи гори уламків, визволяючи тих, хто задихався, присипаний, придушений, обпалений, засліплений (Анатолій Дімаров, Ідол, 1961, 266);  * Образно. Розмова з шефом була густо присипана цукром і перцем (Натан Рибак, Час, 1960, 655);
//  присипано, безос. присудк. сл. — Там на горбах, — показав рукою на невидимі за гіллям саду поля, — в одному бліндажі кулемет присипано (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 41).