ПРИСИЛУВАНИЙ

ПРИСИ́ЛУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до присилувати;
//  присилувано, безос. присудк. сл. Як її за нелюба присилувано піти — то було перше страшне її нещастя (Борис Грінченко, I, 1963, 397).