ПРИСИЛАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИСЛАТИСЯ, пришлюся, пришлешся; мн. пришлються; док.
1. розм. Те саме, що засилатися 2. Ой хоч сватай, хоч не сватай, Та хоч присилайся, А щоб слава не пропала, Що рік ти кохався (Українські народні пісні, I, 1964, 210); [Явдоха:] Торік Шелихвон двічі присилався, батько мало не вигнали сватів з хати (Марко Кропивницький, II, 1958, 425); — Іду яром до криниці, Коромисло гнеться… Чом до мене, моя мати, Ніхто не пришлеться? (Народна лірика, 1950, 251).
2. тільки недок. Пас. до присилати. Одкрилися нові місця з великою платою, і на ті посади присилались то безбороді, то в моху учені хлопці, а який-небудь голений тридцятилітній служака обходився (Панас Мирний, III, 1954, 185).