ПРИСУШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСУШИТИ, сушу, сушиш, док., перех., розм.
1. Те саме, що підсушувати. Присушувати гриби.
2. За марновірними уявленнями — чарами привертати когось до себе; примушувати когось страждати від кохання. Так і норовлять [хлопці] присушити когось. Аж тяжко дивитися, що з цією Зосею робиться… (Михайло Стельмах, I, 1962, 256).