ПРИСУДКО́ВІСТЬ, вості, жін., грам. Властивість присудка; предикативність. З повнозначними частинами мови змикаються також безформні, незмінні слова, що служать для виявлення присудковості (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 295); Потебня, розглядаючи питання про прикладку, висовував на перший план те, що вона поєднує з функцією означення певний елемент присудковості (предикативності) (Мовознавство, VII, 1949, 52).
ПРИСУДКОВІСТЬ
Тлумачення слова