ПРИСТРУ́ННИК, а, чол. Дерев’яна дощечка на музичних струнних інструментах, якою закріплюють нижні кінці струн; струнотримач. Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи та протерши пальцем голосник од пилу і перевіривши, чи не одстали приструнник та кобилка, повів [кобзар] по всіх дванадцяти струнах зразу (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 64).
ПРИСТРУННИК
Тлумачення слова