ПРИСТРІ́ТИ, іну, інеш; мин. ч. пристрів, стріла, ло і пристрітив, стрітила, ло; док., перех., етн. За марновірними уявленнями — заподіяти кому-небудь нещастя, хворобу своїм злим поглядом. — Чи не пристрів тебе, сестро, Костомара? У його, кажуть, ледачі очі: гляне на коня, завидуючи, то і коневі не минеться (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 162); Ой ти, пане мій, милий мужу мій, Нічим я тебе не пристрітила (Іван Франко, XI, 1952, 473).
ПРИСТРІТИ
Тлумачення слова