ПРИСТРІ́Т, у, чол., етн. За марновірними уявленнями — хвороба, викликана чиїмсь злим поглядом. [Софія:] Що тобі, серденько, таке? Може, пристріт? Я побіжу верну Варку, вона уміє шептать, її баба покійна навчила (Карпенко-Карий, I, 1960, 300); — В селі баба Ковалиха пристріт одшіптувала… (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 447); За народними звичаями пристріт замовляють, а виливають переполох (Радянське літературознавство, 2, 1957, 70).
ПРИСТРІТ
Тлумачення слова