ПРИСТОСО́ВАНЕЦЬ, нця, чол. Людина, що безпринципно змінює свої погляди, переконання, смаки, уміло пристосовуючись до обставин. Створює [Ю. К. Смолич у романі «Вісімнадцятилітні»] досить яскравий тип безпринципного пристосованця, циніка, морально розкладеного Броньки Кульчицького, який закономірно опинився у ворожому таборі (Історія української літератури, II, 1956, 470); — Так от за кого ти мене приймаєш? За шкурника і пристосованця? (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 8).
ПРИСТОСОВАНЕЦЬ
Тлумачення слова