ПРИСТІННИЙ

ПРИСТІ́ННИЙ, а, е. Який міститься, розташовується біля, поблизу стін або на стінах будівель;
//  Який стоїть або якого ставлять під стіною, біля стіни. У просторій кімнаті-почекальні при шахтному дворі, подібному до великої бетонової скрині, на широких пристінних лавах сиділо кілька чоловік (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 364); Не помагали нападникам ні пристінні штурмові вежі, ні стінобитні тарани (Павло Загребельний, Диво, 1968, 263);
//  Який росте біля стін, в’ється по стінах (про рослини). Пристінна культура.