ПРИСТА́РІТИ, ію, ієш, док., розм. Стати літнім, немолодим. Як я пристарів, зуби з рота повипадали (Павло Чубинський, II, 1878, 270); Лукаш пристарів, садок його буяніє, а материна могила уросла густою травою (Марко Вовчок, VI, 1956, 227).
ПРИСТАРІТИ
Тлумачення слова