ПРИСТА́НИЩЕ, а, сер., рідко. Те саме, що пристановище. [Наталка:] Петре! Петре! Де ти тепер? Може.. проклинаєш, Наталку, що через неї утеряв пристанище (Іван Котляревський, II, 1953, 6); З XVI віку Хортиця стає пристанищем селян і міського населення, що тікало від кріпосного гніту російських і польсько-литовських феодалів (Вітчизна, 4, 1967, 205); Може, ці мури лише тимчасове пристанище, звідки його не сьогодні-завтра визволять… (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 153).
ПРИСТАНИЩЕ
Тлумачення слова