ПРИСПІ́ШЕНИЙ, а, е, діал.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до приспішити 1.
2. у знач. прикм. Швидкий, поспішний. Забейко вчув, як йому закалатало серце. Мав враження, що його ввело у цей приспішений рух друге маленьке серце, що билося в цій хвилині так тривожно (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 48).