ПРИСОРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСОРО́МИТИ, млю, миш; мн. присоромлять; док., перех. Докоряючи комусь за що-небудь, примушувати його відчути сором, зніяковіння, збентеження і т. ін. — Старий твій таким хазяїном у колгоспі став.. Молодих присоромлює, коли що не так (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 381); Кузьма присоромив дочку: хіба годиться отак нерозумно поводитись на поважних зборах? (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 12); Данько полегшено зітхнув. Серафима Іванівна не присоромила його, хоча й учився він найгірше з усіх учнів класу (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 5).
ПРИСОРОМЛЮВАТИ
Тлумачення слова