ПРИСМИРНІТИ, ію, ієш, док. Стати тихим, смирним, спокійним; заспокоїтися. Три дні не їв, не спав три ночі І все до старости просився. А староста і чуть не хоче Про нього.. Присмирнів потому Наш пан і їсти вже почав (Іван Франко, X, 1954, 362); Давно батько був таким балакучим. Мусій потай примітив, що він наче присмирнів, став м’якший, душевніший (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 143);
// Притихнути, замовкнути. Коли командир обернувся, вони одразу присмирніли (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 343); Присмирніли, задумались є сутінках заробітчанки (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 93);
// Стати слухняним, покірним; вгамуватися. Павло нікого не слухав, а крутив за держак, і бугай ходив навколо нього пританцьовуючи. Зробивши кілька таких Кругів, він цілковито присмирнів, і Павло спокійно відвів його до волярні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 115); Згодом рисак присмирнів, давав себе запрягти (Микола Олійник, Туди, де бій, 1971, 104);
// перен. Зменшитися у своєму вияві (про завзяття, енергію і т. ін.). Повернувся [Оксен] назад1 у село. Але вже не світилися його очі зухвалістю, присмирніла в них парубоцька відчайдушність (Григорій Тютюнник, Вирг 1964, 22).
ПРИСМИРНІТИ
Тлумачення слова