ПРИСМЕ́РТНИЙ, а, е, рідко. Який перебуває в передсмертному стані. На панщину не пішов [Павло]: «в мене жінка присмертна», — одпрохався тим (Марко Вовчок, I, 1955, 157);
// у знач. ім. присмертний, ного, чол.; присмертна, ної, жін. Той (та), що перебуває в передсмертному стані. Доріс помирала.. Михайло сидів біля неї, насилу стримуючи ридання.., гладив холонуче чоло присмертної (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 557).
ПРИСМЕРТНИЙ
Тлумачення слова