ПРИСМА́ГЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до присмагнути. Катря пахне свіжим соком з молодої яблуні: боса, напоєні росою пружні ноги, обвіяне вітром присмагле обличчя (Яків Качура, II, 1958, 81); Між рідкою бородою та миршавими вусами темніли ніби присмаглі, аж сині губи (Нечуй-Левицький, I, 1956, 117); В’їздили в село.. Обабіч вулиці в поруділих присмаглих садках курились пожарища (Андрій Головко, I, 1957, 283); В землянці, куди, постукавши, гуртом завели Дмитра, було тепло й чисто, як у добре доглянутій хаті, пахло присмаглою сосниною (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 73).
ПРИСМАГЛИЙ
Тлумачення слова