ПРИСЛУ́ГА, и, жін.
1. заст. Хатня робітниця; наймичка. Неля знала, що послушниці «рекрутуються» з простих, без середньої освіти, дівчат, які, навіть прийнявши сан, виконують роботу прислуг (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 426).
2. збірн., заст. Слуги, челядь. — Зараз, серденьког баба прийде, — говорить [пан] панії, вмовляючи її. — Та де вона була? — Певно, щось робила, любко. Се моя вся прислуга (Марко Вовчок, I, 1955, 121); Навкруги розлягається голосний гомін людських голосів, бреньк [бренькіт] склянок і біганина прислуги (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 30).
3. збірн., рідко. Те саме, що обслуга. Народу натовпилось такого багато, що ледве можна було протовпитись. Прислуга в кофейні бігала, вешталась, мов несамовита (Нечуй-Левицький, V, 1966, 139); Прислуги [в клініці] багато, і все дуже хутко робиться (Леся Українка, V, 1956, 253); Поміж бійців пішли поголоски про якусь нову, німецького виробу, автоматичну «берту».., що стріляє й коректується без орудійної [гарматної] прислуги (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 49).
4. діал. Послуга. Тухольці.. чи то з цікавості, чи з звичайної гостинності частенько сходилися з боярином і робили йому деякі прислуги (Іван Франко, VI, 1951, 41); Зробіть мені одну прислугу. Напишіть мені зараз, як одержите цього листа, в якому готелі у Львові я міг би спинитися (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 265); Видима річ, що винайти машини без гуркоту, значить, зробити велику прислугу людськості (Володимир Самійленко, II, 1958, 249).
♦ Ведмежа прислуга — те саме, що Ведмежа послуга (див. ведмежий). Вже мені не везе з перекладачами, що подієш. Ведмежу прислугу роблять мені (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 192).