ПРИСЛІ́ПУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що підсліпуватий. Вона [будівля] стояла перед ним у всій своїй показності: довга-довга, низька, з невеличкими дверми і віконцями, позираючи де-де, мов присліпуваті злодійські очка (Іван Франко, V, 1951, 383); Стара баба, очевидно, й присліпувата вийшла на поріг (Юрій Яновський, IV, 1959, 27); Чи вечір згустився, чи око присліпувате мав полковник — йому довелося пильно придивлятися до своїх драгунів (Іван Ле, Наливайко, 1957, 273).
ПРИСЛІПУВАТИЙ
Тлумачення слова