ПРИСКАЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСКАЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Те саме, що примружувати. Прибігла і Ганнуся. Прискалювала око проти сонця, придивляючись на стрункого, загорілого в дорозі юнака (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 243); Гарчав [песик] на нього, зуби шкірив, кумедно прискалював око, наче кепкуючи з людських вад (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 459); Гладун насмішкувато прискалив око (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 66); Заруба хитро прискалив око, ледве усміхнувся (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 329).
ПРИСКАЛЮВАТИ
Тлумачення слова