ПРИСІ́ВОК, вку, чол.
1. діал. Невелика ділянка землі, засіяна чим-небудь. Навіщо дітей на чужу ниву посилати, як у батьків є свій присівок? (Любов Яновська, I, 1959, 387).
2. заст. Прибавка до грошової плати наймита у вигляді врожаю, який він збирає з наданої йому хазяїном ділянки землі. На присівок дав му [йому] півдесятини (Словник Грінченка).