ПРИШИБАТИ, аю, аєш, недок., ПРИШИБТИ, бу, беш і ПРИШИБНУТИ, ну, неш, док., перех., розм., рідко.
1. Вбивати або оглушати кого-небудь ударом чогось важкого. — Хтось заколе ворога вилами або пришивне колом (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 508).
2. перен. Спричинятися до стану приголомшеності, пригніченості. Не хочеться за діло взятись, наче не її руки, — ..так журба пришибла (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 140);
// Зменшувати силу якогось почуття, переживання. Страшна погроза смерті разом оглушила його, пришибла всі слабші почуття, немов морозом зварила душу (Іван Франко, III, 1950, 347).