ПРИШИ́Б, у, чол., діал.
1. Притулок. — Вже другий день блукаємо коло цього озера й не знаємо, де б знайти пришиб та переночувати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 292).
2. Причал. Рибалки попливли човном далі по лиману, знайшли пришиб і спинились коло одного великого посада чи села (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Йому доручили того дня не дуже й важкий кофр [чемодан] однести до найдальшого в гавані корабельного пришибу (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 73).