ПРИШІ́ПТУВАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням пришіптувати і звуки, утворювані цією дією. — Колись, дуже давно, любилися двоє, — тихим загадковим голосом, почала Орися з тим таємничим пришіптуванням, як буває тоді, коли людина збирається розповісти щось цікаве або дуже страшне (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 220); * Образно. Не міг він чути ні злодійкуватого пришіптування ворожих мін, ні ревіння бомб, ні свисту снарядів (Павло Загребельний, Спека, 1961, 34).
ПРИШІПТУВАННЯ
Тлумачення слова