ПРИЩИК, а, чол. Зменш. до прищ. Збоку на носі він вгледів прищик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 384); Клим затримався на хвилинку коло дзеркала, розглядаючи прищик на губі (Максим Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, I, 1952, 207).
ПРИЩИК
Тлумачення слова