ПРИЩЕ́ПА, и, жін. Живець або вічко (брунька) однієї рослини, що їх прищеплюють (у 2 знач.) на іншу рослину. Побачив [Липтак] на шипшині прищепу. «Очко троянди!» — зрадів, наче знайшов заховані кимсь скарби (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 36);
// Культурна частина рослини, яка розвивається із прищепленого живця чи бруньки. Прищепа живиться тими речовинами, які добуває коріння підщепи, а підщепа засвоює пластичні речовини, синтезовані в листі прищепи (Наука і життя, 9, 1956, 28).
ПРИЩЕПА
Тлумачення слова