ПРИШЕЛЕ́ПУВАТИЙ, а, е, фам. Нетямущий, безтолковий. — Йди геть ік твоєму дурному батькові, що пустив на світ таку пришелепувату дочку! (Борис Грінченко, II, 1963, 263); — Слухайте, може, я пришелепуватий, але я вас ще не зрозумів (Юрій Смолич, V, 1959, 224).
ПРИШЕЛЕПУВАТИЙ
Тлумачення слова