ПРИРОДОЗНАВЕЦЬ

ПРИРОДОЗНА́ВЕЦЬ, вця, чол. Фахівець з природознавства, а також викладач природознавства. Говорять учені природознавці, що ті верстви води, котрі лежать на самому дні найглибших морських глибинів [глибин], — се справдішня «мертва вода» (Іван Франко, II, 1950, 338); У своїх лекціях в Московському університеті, наукових працях та журнальних статтях М. Максимович, як природознавець, виступав матеріалістом-еволюціоністом (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 114); Дуже реалістично описано скіфські кочовища в природничо-історичному трактаті, який приписують грецькому природознавцю V ст. до н. е. Гіппократу (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 138); В. І. Ленін неодноразово доводив, що природознавці зможуть витримати натиск ідеалістичного світогляду лише в тому разі, якщо вони будуть твердо стояти на позиціях діалектичного матеріалізму (Український ботанічний журнал, XVII, 2, 1960, 3).