ПРИРІ́З, у, чол.
1. Дія за значенням прирізувати 1. Рідкодуб знав, що мова йшла про наступний приріз землі товариству спільного обробітку (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 214).
2. Те саме, що прирізок. У поповім городчику приріз зеленіє, Не винна-с ще, коли личко твоє паленіє (Коломийки, 1969, 196).