ПРИРІЧКОВИ́Й, а, е. Який міститься біля річки. А потім якось одразу пригадав [дід:] «А-а, це ж ті люди, що шукають нафту!..» Виникло перед очима, як вони по одному пропадають у прирічковій балці (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 18); На широких степах, на прирічкових угіддях густішали українські міста, хутори та села, — поповнялися втікачами від панів українських (Іван Ле, Наливайко, 1957, 44); Поряд з посухостійкими знаходять рештки вологолюбних і навіть прісноводних молюсків. Цікаво, що в прирічкових ділянках сучасних пустель теж є вологолюбні форми (Знання та праця, 9, 1965, 15);
// Який буває біля річки. Його вибіленим волоссям грався прирічковий вітрець (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 541).
ПРИРІЧКОВИЙ
Тлумачення слова