ПРИПРОВАДЖЕНИЙ

ПРИПРОВА́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до припровадити;
//  у знач. ім. припроваджений, ного, чол. Той, кого припровадили. Припроваджений невеликий на зріст, з присадкуватою фігурою, правильним обличчям і носом, з синіми очима, без особливих ознак (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 245).