ПРИПРОШУВАНИЙ

ПРИПРО́ШУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до припрошувати;
//  припрошувано, безос. присудк. сл. Його [Г. Сковороду] тягне на Україну, хоч його й припрошувано залишитися (Знання та праця, 11, 1972, 21).