ПРИ́ПРЯГ, у, чол. Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному. * Образно. Над ухом нараз пролунало: — Дозвольте, Ігоре Федоровичу, познайомити вас ще з одним припрягом тієї тройки, де за голобельного коня Сергій Антонович Друзь (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 284).
ПРИПРЯГ
Тлумачення слова