ПРИПРАВА

ПРИПРА́ВА, и, жін. Те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату. Голубці, хоч тітка Клавда не пошкодувала до них ні м’яса, ні приправи, вже не смакували гостям (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 194); Випікають млинці з різними приправами (Українські страви, 1957, 258); Грузинська кухня має цілий ряд історично усталених особливостей. До них належать: широке використання баранини; ..своєрідний підбір прянощів, приправ і широке їх застосування (Технологія приготування їжі, 1957, 4);  * Образно. З якою страхітливою приправою принесли єзуїти в Польщу пізній ренесанс! (Олександр Довженко, III, 1960, 78);
//  Харчовий продукт як складова частина якоїсь страви. Домка, Вустя і дівчата пораються біля печі, інші ліплять вареники, а інші чистять картоплю і іншу приправу (Марко Кропивницький, III, 1959, 7); — Ану, .. берись кашоварити! Ось тобі приправи… (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 263);
//  Домішка до чого-небудь. Вільготно пахла рілля з свіжого зябу, і в цих пахощах виразно відчувалася гостра приправа азотних угноєнь (Юрій Смолич, День.., 1950, 240).
 На приправу — для поліпшення смаку, аромату. Туди [у візок] вмощувалося все необхідне: оберемочок сухих дров, відерний казаночок, пшоно в торбинці, цибуля на приправу, сіль, паляниця, загорнута в лопушину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 226).